«Найбільше в світі щастя – це мир на землі»

Скачкова Євгенія, 14 років, КЗ «Кочетоцький ліцей», смт Кочеток

Есе «Один день»

Скільки існує світ, стільки існують війни. Світ ділити, переділяти, знову ділити… Жодна держава не існує вічно, то приєднується до чогось, то відділяється, то її знищують. Постійно на земній кулі йдуть війни. Кожен день помирають люди. Для всіх навіть співчуття не вистачить.

Більша частина етичних систем, зокрема релігійних, розглядає мир як позитивний ідеал. Найбільше в світі щастя – це мир на землі, коли по ній розквітають чарівні квіти, а люди живуть спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, а діти вчаться, здобувають знання, щоб зробити наш край, наш дім, ще прекраснішим.

Так, мир – це добре, але що таке війна?! Війна – це озброєне протистояння. Але тільки цим не можна охарактеризувати війну. По-перше, це страх людей. По-друге, ненависть людей один до одного. По-третє, це повне руйнування міст, домівок людей, історичних пам’яток.

Протягом війни людина не відчуває щастя, яке відчуває від миру, бо знаходиться кожної хвилини на грані своєї смерті. Війна – жах, що охоплює людей, коли навколо не живі люди, а мертві.

Моя Україна не любить війн, вона не кривава. Це дуже добре, нехай хоч матері наші сплять спокійно. Але й такою терплячою теж не можна бути. Адже ми зараз не живемо, а існуємо, щоб не померти, а вижити. Це дико після стількох років цивілізації, при такому розвитку культури, при наявності такої історії. Так не може бути довго! Просто це проти природи. Адже існують світові закономірності.

Мабуть, ми переживаємо зараз сутужні часи. І не може бути, що ніколи нічого не зміниться. Зміниться обов’язково! Але, на жаль, наше життя на той час, мабуть, пройде.