Любов із перших днів повномасштабного вторгнення залишалася у своєму селі, попри небезпеку й постійні обстріли. Вона часто чула свист ракет і сильні вибухи. Любов разом із іншими мешканцями допомагала територіальній обороні: приносила їжу, шукала дрова, облаштовувала плити для приготування їжі. Її школа також стала центром волонтерської діяльності. Учителі, учні, навіть їхні батьки долучалися до роботи. Разом вони плетуть сітки, виготовляють обереги, малюють листівки, плетуть браслети й передають теплі речі захисникам.