У перший день війни було щось страшне: росіяни заїхали на танках та окупували село. Не стало води, світла й газу. Залишатись було важко і страшно, бо росіяни бомбили нас постійно. Я з чоловіком залишалась вдома, бо фізично дійти у нашому віці до підвалу було важко. Тим часом над нами літали ракети.

До нас окупанти не приходили, але ж я знаю, що вони коїли у сусідніх селах. Людей забирали та катували. 

Ми найняли машину, аби виїхати з рідної домівки. Зараз живемо у Кривому Розі, але я їздила додому саджати город. Звісно, що це сталось після визволення правого берега Херсонщини. С подіваюсь, що ЗСУ скоро визволять наші землі, і я повернусь додому. Дай Боже здоров’я нашим воїнам.