Мені 55 років, я з Лиманів. 24 лютого поганий був день, стріляли. Страшно було, над головою снаряди свистіли.

На початку зіткнулися з гуманітарною кризою, потім наша мер усім забезпечила. Спочатку тільки важко було. З України я не виїжджав, тільки на батьківщину їздив. Родини я вже не бачу п’ятий рік. У мене є діти, п’ятеро онуків. Турбуюсь тільки про їх майбутнє.