Коли почалась війна, ми з сім'єю були в рідному Бахмуті Донецькій області. Потім не витримали коли почалися сильні прильоти і ми виїхали до м. Дніпро . 

Був шок, коли над головою літали ракети і були авіоприльоти.

Було багато труднощів, а ми шукали фонди, які допомогли з їжею. Живем з чоловіком окремо, так як він поліцейський в Донецької області.

Були моменти, які приємно зворушили, це коли військові допомагали, були добрими і ввічливими.

Зараз роботи нема, звісно хочеться працювати, та дитина боїться буди вдома сам.

Є предмети, які нагадують про трагічні події, що розпочалися 24 лютого 2022 року. Це речі з дома, статуетки, дитячі іграшки.  

В останній момент їх вивезли, коли потім вже не впускали в місто.