Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Тетяна Ігнатівна

«Почалася війна у мій день народження»

переглядів: 1072

Пенсіонерка Тетяна Ігнатівна виростила двох синів. Перед війною менший зламав хребет на будівництві і зараз живе разом із матір'ю. Жінка пам'ятає перші обстріли, які припали якраз на її день народження.

Народилася я в Краснодоні, де жили мої батьки, але все життя з дитинства я провела у Вільховій. Закінчила навчання, працювала кухарем, вийшла заміж, народила двох синів. До війни гарне життя було, ми з чоловіком зуміли звести свій великий будинок і вивчили дітей. У 1999 році чоловік помер, я залишилася одна і виховувала дітей. Мені на той час було лише 45 років, я весь час працювала у Луганську. Пішла на пенсію у 50 років. У нас городи свої, займалася теплицами раніше. Нині вже нічим не займаюся.

Перед війною в нас сталося нещастя. Менший син упав на будівництві у Києві з третього поверху та зламав хребет. Тепер він інвалід, ми живемо вдвох, і я його доглядаю.

Початок пам'ятаю дуже добре. Війна почалася в мій день народження - 13 червня - саме обстріляли Макарово.

Пізніше, коли ще був зв'язок із Луганськом, сина прооперували у лікарні. Я якраз привезла його 1 жовтня додому і почалися обстріли. Снаряди та уламки прилітали до сусідів і падали поруч, але нас не зачепило. Тяжко дуже було.

Єдине, про що зараз мрію, щоби не було війни.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Вільхова 2014 Текст Історії мирних жінки чоловіки 2014 психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення здоров'я перший день війни
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій