Наше життя змінилось на 100% через війну. Ми більше не плануємо ніяких подій, живимо одним днем. Морально ми вбиті, фізично – виживаємо...

Все було шокуючим: їжа на вогнищі, вода з калюж, якщо вижив - чудо. Води питної не було, світла не було, ліків теж.

На згадку залишились ключі від дому, якого вже нема… Дитина бачила наслідки обстрілу, не виходила з підвалу на вулицю, берегли її психіку.