Єрмолаєва Валерія

Ф-11 курс, Фаховий коледж національного фармацевтичного університету

Вчителька, що надихнула на написання – Бондаренко Олена Вікторівна

Моя Україна майбутнього

Насправді я довго думала, якою має бути моя Україна майбутнього. Тож почнемо. Уявімо, що сьогодні відбулося перемир’я… Що ж тоді сталося б? Найперше, чого я бажаю, коли настане мир, - це повернення моєї родини додому. Я мрію про спокійні, тихі, мирні ночі. Більшість сімей на даний момент знаходиться не вдома, а деякі навіть поза межами країни. Було б неймовірно, якби сталося перемир’я, адже велика кількість родин повернулася б додому. На превеликий жаль, не всім є куди повертатися: житло багатьох українців зруйноване, деякі населені пункти окуповані ворогом. А ще, сподіваюся, нарешті не будуть гинути невинні люди. Ось таким я уявляю Мир в Україні. У майбутньому, я впевнена Україна неодмінно має бути такою вільною й незалежною державою. Можливо, це звучить дуже банально, та насправді це необхідно, оскільки український народ за весь цей воєнний час пережив стільки масових атак росіян, що їх не злічити. Зруйноване не лише приватне житло, але й об’єкти інфраструктури, що впливає на якість нашого життя. Але ми вистоїмо, як той фенікс, повстанемо з попелу й відбудуємо нашу рідну країну.

У майбутньому Україна обов’язково стане однією з найрозвиненіших держав у світі і в сфері економіки, і політики, і освіти. Упевнена, що на неї будуть «рівнятись» усі європейські країни.

Але нам потрібно дочекатися миру…

Коли я вперше почую нарешті, що Україна перемогла, то закричу про це на повні груди, щоб мене чули далеко-далеко! Потім я, безперечно, віддала б шану усім, хто поклав своє життя заради нашого майбутнього.

Я уявляю собі, як ми святкуємо перемогу, зібравшись за столом з рідними та близькими, яких не бачили уже довго-довго.

Мрію, щоб ми нарешті повернулися додому, жили звичним життям, а про цю війну згадували, як про страшний сон. Ось яка, на мою думку, Україна майбутнього.