Про рідний Бахмут Тетяна не може говорити без сліз. Той період свого життя вона згадує як суцільний жах від руйнувань міста та смертей знайомих. Батьки Тетяни наполягли на її евакуації, а самі залишалися в місті, аж поки на сусідній вулиці не з’явилися вагнерівці. Тепер Тетяні щоночі сниться мирний Бахмут, хоча в реальності дівчина добре усвідомлює, що навряд чи колись знову побачить рідне місто.