Альона розповідає про життя села Борівка Бучанського району Київщини під час вторгнення ворога. На щастя, росіяни не дісталися цього населеного пункту. Але спокійно у ньому не було. Постійно було чутно обстріли. Спали люди одягненими у коридорі. Напоготові були тривожні валізки та взуття.    

Залишався зв’язок із Житомирською областю, звідки завозили продукти. Один з магазинів, які продовжували працювати, роздавав їжу безкоштовно. Жінки допомагали чоловікам, що пішли до тероборони, готували для них.

Зараз у селі діє волонтерська майстерня «Добродії». Олена розпочинала її, як невеличкий проект, щоб допомогти військовим. А зараз він налічує вже 25 осіб.