Любов згадує той страшний день, коли її життя розділилося на "до" і "після". У перші дні війни важко було повірити, що реальність настільки жорстока. Постріли та вибухи наблизилися, і 8 березня трагедія постукала у її двері. Того дня, відчуваючи щось невідворотне, Любов вирішила сховатися у погребі. Вона ще не знала, що це рішення врятує їй життя. Лише спустилася вниз, як потужний вибух зруйнував її дім. З погреба сипалися каміння та пил, двері вирвало, але дивом дах витримав. Незважаючи на втрату, Любов не впала у відчай. Щоранку вона поверталася до своїх руїн: доїти корову, годувати курей, готувати їжу для себе та інших. Волонтери розчищали завали, допомагали відновлювати стіни.