«На річці Сіверський Донець підірвали міст – і нас відрізало»

Він пройшов війну в Афганістані та Югославії, але навіть подумати не міг, що руїна може прийти до рідного дому. Іван Федорович – військовий пенсіонер, разом з рідними в мирний час вирощував овочі на продаж, проте в одну мить все змінилося. Зараз він живе без газу і під загрозою – в свердловині може закінчитися вода.

До війни я служив [в армії], пройшов Афганістан і Югославію. Пішов на пенсію за вислугою, займалися сільським господарством, у місто бажання не було їхати. Побудували будинок, дружина служила. Діти, коли вивчилися, теж пішли служити. Перед війною у дружини діагностували онкологію, і вона померла. Через півтора року загинув старший син – підірвали на трасі, а менший поїхав.

 Пам’ятаю, в травні 2014 року у нас чути було гомін військової техніки. Вертольоти пролітали повз нас. На ріці Сіверський Донець підірвали міст – і відразу все відрізало. У нас люди переважно займалися сільським господарством, овочі вирощували. Що виростили, дехто міг реалізувати, але ставало все гірше.

Поки можна було ще вести розмови з газовиками з того боку, ми домовилися, організували пересувну електростанцію, щоб зварювальні роботи провести. Зробили, пустили, півтора місяці попрацював і знову газопровід знищили. І ось, вважайте, сім років люди сидять без газу. Єдине спасіння, що дрова возять.

Я раніше жив у великому будинку на 210 «квадратів», але мимоволі його треба було закривати, адже опалювати таку площу складно. Так що пристосовуюся будь-якими силами. Потихеньку інше приміщення переобладнується. Воду зі своїх свердловин беремо. Цього року всі розмови ведуть, що рівень води впав, може, на наступний рік в наших свердловинах її зовсім не буде.

Мрію, щоб мир був, щоб все заспокоїлося. Вистачить уже!