Я була вдома, прокинулася від дзвінка. Мені подруга розказала, що війна почалася. Я не виїжджала, залишалася тут, в окупації. Найважче – це страх. Було дуже страшно, коли вони до нас зайшли.

Через поле заходили росіяни на танках - це мене шокувало дуже сильно.

Банки не працювали. Було ніде гроші зняти. На початку хліба не було. Не стало світла, відключили воду. Дуже важко було в окупації. Я одна, у мене немає родини. Звісно, важко війну переносити морально. За всіх переживаю, та й за себе страшно.

Як на мене, хай би й зараз війна закінчилася. Хотілося б віку дожити в мирі та спокої. Яке вже в мене майбутнє? Миру хочеться – і все.