Анатолій Олександрович відпрацював двадцять три роки на шахті. Сьогодні живе вдвох із дружиною. Великі труднощі принесла війна, не було водопостачання, пропадало світло. «Неподалік двору розірвався снаряд, тоді було страшно, шибки повилітали, будинки зруйнували і люди загинули», – розповідає чоловік. Та щоб не сталося, він завжди залишатиметься там, де виріс.

На перехресті почалася стрілянина. Було дико, а ми на городі корпаємось