Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Михайло Курусь

"На ньому були сліди жахливих катувань"

переглядів: 160

Михайла Куруся російські окупанти вбили 5 березня 2022 року в Бучі на Київщині. Його тіло зі слідами жахливих катувань знайшли у братській могилі на території храму Андрія Первозваного. Загиблому було 44 роки.

На ньому були сліди жахливих катувань

Михайло родом з Донецька. У Бучу переїхав восени 2021 року на запрошення батька Юрія, який мешкав тут із дочкою від другого шлюбу, зятем і дружиною. Батько мріяв жити поруч зі своїми трьома дітьми, частіше бачитися, більше спілкуватися.

Михайло був професійним шеф-кухарем. У Бучі працював сушистом. Його пристрастю були гори, він часто ходив у походи, любив їздити на гірському велосипеді.

Після початку повномасштабного вторгнення Михайло з братом та друзями залишалися в Бучі. Поки мали можливість, випікали хліб для жителів міста, а далі вирішили долучитися до оборони Київщини.

«3 березня брати вирішили дістатися до Києва, щоби вступити в ТРО. Вони зібрали речі і пішки вирушили в дорогу. З того моменту на зв’язок більше не виходили. Зникли безвісти. Батько страшенно хвилювався, у нього стався серцевий напад. Минали дні, тижні, а звісток від Михайла і Віктора не було», – пригадала сестра Марія.

31 березня 2022 року Бучу звільнили з окупації. Широкому загалу стали видимими жахливі злочини російських військових проти місцевих жителів. На території храму Андрія Первозваного у братній могилі серед убитих окупантами знайшли тіло Михайла Куруся. На ньому були сліди жахливих катувань. Також тут знайшли тіло його брата Віктора.

«Через російське вторгнення зруйнована ще одна українська родина, забрали молоді життя, зламали долі і мрії. Люди планували сімейні зустрічі та спілкування, подорожі, які так любив Михайло. Та цього вже не буде», – розповіла Оксана Гайдаш, знайома родини.

Тіла Михайла та Віктора кремували. Урни з прахом відправили матері в Донецьк.

У Михайла залишилися мама, тато і сестра.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Буча 2022 Текст Історії мирних чоловіки поранені психологічні травми втрата близьких безпека та життєзабезпечення перший день війни Соцмережі полон
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій