У перший день війни я був у магазині і там дізнався, що почалася війна. Потім я опинився в окупації. Не було води і газу. На моїй вулиці лишилось всього десять сусідів, решта - виїхали. Постійно чутно було вибухи, було дуже страшно. Більше за все мене шокувало, що мій гараж та машина побиті після прильоту снаряду. 

Після визволення села ЗСУ я дуже зрадів. Чекали на наших воїнів кожного дня. 

Зараз я живу один, син – в іншому місті. Онук пішов захищати країну. Важко все це дуже. Майбутнє я хотів би бачити мирним. Україна заслуговує на розвиток та гарне життя.