В перший день війни мені було дуже страшно. Не було впевненості у завтрашньому дні. Тривога і страх за дітей та онуків була постійно. У селі не було продуктів, води та світла. Було дуже тяжко. Люди дуже згуртувались та допомагати один одному. 

Після окупації росіяни приїжджали до мене та погрожували вбити, як і до інших людей. Коли село визволили, я виїхав до дітей в Київ, зараз тут залишаюсь. Хотів би мирного майбутнього та без війни.