Антоніна – киянка, що прожила перші жахи війни, не полишаючи рідного міста. Страх, ступор і нерозуміння, що робити, – такими були емоції того часу. Зі ступору вивела ракета, яка прямо на очах влучила в будинок неподалік. Саме тоді з’явилося бажання діяти і його вектор – на допомогу. Долучившись до зооволонтерів, Антоніна почала розвозити корм тваринам. Ця справа допомогла і самій пережити найтемніші часи та згодом адаптуватися до нової реальності.