Гайдук Дарина
11 клас, Обласний коледж «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С.Макаренка»
Вчитель, що надихнув на написання – Гайдук Сергій Григорович
Чому бути українкою – це моя суперсила?
Ми, несвідомо з дитинства росли супергероями, ні не тоді, коли обпекли палець вогнем, мріючи стати людиною-смолоскипом. І не тоді, коли дивились “Месників”, уявляючи себе одним із них. А саме в той момент, коли навчились поєднувати рутину із обов’язком. Красномовною є подія з історії, коли
звичайні студенти, без військової підготовки, відчуваючи відповідальність за майбутнє своєї країни пішли в бій проти добре озброєного та підготовленого війська (червоної армії) під Крутами. Продовжити тему студентів можна прикладом з 21 століття, коли на стримання російської агресії в 2014, враховуючи дезорієнтацію занедбаної армії, виступили добровольчі батальйони,
які об’єднали патріотів, котрі відчували відповідальність за майбутнє України. Подібне відбулося і в 2022 році, після повномасштабного вторгнення російської федерації, коли люди різних професій ставали до лав територіальної оборони для захисту своїх міст.
Ілько не так давно був маленьким усміхненим хлопчиськом, котрий з трепетом на душі чекав приходу мами, щоб дістати кольорові гумові чоботи, які завжди ставали у нагоді, коли йшлося про боротьбу з калюжними монстрами - капітошками. Які з хлюпанням і приємними бризками помирали від влучного стрибка і гучного сміху. Сьогодні він ,так і залишився тим хлопчиськом, що готовий луснути від щастя, тримаючи маму за руку і стрибаючи калюжами, де причаїлися зловісні монстриська, від яких треба захистити сестричку, аби вони не сміли її налякати. Ось знов вражий батальйон знищено мінометом в руках цього мужнього солдата, єдине чого йому не вистачає на полі бою - це його кольорових водонепроникних чобіт. І так на фронті його звуть Капітан Україна. Ні, він не якась репродукція всім відомого Капітана Америки, на відміну від цього персонажа він хоча б справжній та й будемо чесні - користі від нього більше. Він не просто зароджує у своїх фанатів патріотизм, а ще й захищає рідну домівку, турбуючись про сон кожного з нас. Але в нашій історії супергерой не один - на фронті воюють тисячі солдатів і кожен з них має власну суперсилу, вони разом - стіна, ніби з вібраніуму, котра не пропустить жодного вражого капітошку повз.
Але супергерої не лише воюють на фронті, тримаючи в руках зброю, а сидять в офісах, налагоджуючи роботу банківської системи, щоб ти знову міг прочитати коротке повідомлення про ментальне здоров’я або суперсилу, перераховуючи кошти на ЗСУ. Супергерої стоять біля дошки або за екраном комп’ютера, розповідаючи урок, адже все наше майбутнє тримається на освіті, таких самих малесеньких супергероїв,
які виростуть розумними як доктор Стрендж, сильними, як Халк, влучними, як соколине око та володітимуть магією, яка знищить зневіру та розпач, як Багряна відьма. Сьогодні, справді, кожен з нас - супергерой, бо ми провели чітку лінію в нашому житті, коли радість межує із шанобливо тихою хвилиною пам’яті, що вбиває какофонію і гомін усміхнених лиць. Наше вміння сповнювати життя щасливими моментами і є цією живильною та цілющою силою, яка кожного дня на крок наближає нас до перемоги.
Ми - супергерої, яким, на жаль довелося тривалий час працювати під прикриттям (ми могли використовувати російську мову, обговорюючи переглянутий фільм, могли листуватися російською мовою та підтримувати програмне забезпечення телефона основною мовою, на якому була саме російська). Але варто підкреслити, що ми пам’ятали про рідну мову, просто розум деяких з нас був під контролем невідомих організацій і тривалий час ми працювали над розробкою визвольного газу, який, вочевидь, став помічним. Але також ми це робили задля виявлення зрадників та колаборантів, які одного дня просто не змогли продемонструвати проукраїнський, патріотичний дух. І ось, коли частина місії виконана, лишається тільки прогнати незваних людей із української землі. Але ми можемо спати спокійно, адже немає сумніву в нашій якнайшвидшій перемозі. Вона буде завдяки кожному з нас, кожному супергерою. І варто пам’ятати, що наша суперсила, в тому, що ми - українці!!!