Перший день війни був дуже похмурим. Життя змінилося в цей день. Ми не відразу виїхали. У той час, коли я перебувала в Авдіївці, нам багато чого не вистачало. Газу вже не було, води і світла - теж. Продуктові магазини ще деякі працювали, але вже був дефіцит. Уже і хліб погано возили, і м'ясні продукти майже були відсутні.

У 2024 році мені довелось знову переїжджати, будучи вагітною. Ми з сім'єю, як і раніше, всі зібралися і виїхали з речами. Цього разу забирали все, бо коли вперше переїжджали, залишили багато в Авдіївці, і дуже про це пожалкували. А цього разу вже зібрали всі свої речі по максимуму і переїхали. 

На жаль, деякі люди нас взагалі не розуміють, якщо вони з інших областей, живуть подалі від війни. Вони не розуміють, що таке війна, і їм байдуже.

Своє майбутнє я бачу щасливим, бо в мене є двомісячна дитинка. Я думаю, що все буде добре, війна закінчиться, і Україна буде жити й процвітати далі.