Перший день повномасштабної війни страшним запам’ятався. Я переживав дуже. З нестачею води і їжі нам зіткнутись не довелося, дякувати Богу. Я нікуди не виїжджав. Вдома працював.

Нас і зараз шокують обстріли, «Шахеди» – усе нас тут шокує. Ми якраз на межі, у зоні бойових дій. Це Нікопольський район. Поряд було Каховське водосховище. 

Зігріло душу, коли наші погнали окупантів. Це, звісно, було чудово, найприємніше. 

У мене одна дочка, і вона ще за 3-4 роки до війни поїхала в Польщу на роботу. Зараз теж там працює. 

Майбутнє я бачу прекрасним. Хочеться, щоб усі щасливі були, щоб усе було гарно, щоб наша Україна розквітла.