Любов Федорівна втратила доньку, син далеко, і жінка залишилась сама.

Вона дуже боялася, коли стріляли, спочатку ховалася у погребі, а потім залишалася вдома через страх, що у погребі може завалити.

Багато руйнувалося будинків і гинули люди. Жінка дуже хоче забути війну та пожити у мирі.