Власенко Тетяна, 8 клас, Рівненський ліцей №11 Рівненської міської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Онисімчук Яна Сергіївна

«1000 днів війни. Мій шлях»

24 лютого 2022 року. У цей день у мене було багато планів: школа, додаткові заняття, домашнє завдання і, найважливіше, — тренування. Я вже тиждень тренувалася без вихідних, адже 26 лютого мали відбутися змагання з шорт-треку. Мені навіть замовили новий жовто-блакитний костюм, який я так і не одягла. 24 лютого 2022 року вся наша родина, як і мільйони українців, прокинулася від вибухів.

Я не могла прийняти того, що це війна, що моє звичне життя закінчилося, що я не зможу піти до школи і не проїду свою дистанцію на змаганнях.

Не розуміючи майже нічого, я просто робила те, що казали батьки. Перші дні, тижні та місяці пройшли, як у тумані. Ми жили в підвалі будинку, майже не маючи змоги вийти на вулицю через постійні обстріли. Було важко рахувати дні, і весь час здавалося, що ось-ось усе закінчиться. Але ні, і наша родина покинула рідне місто. Дорога з Харкова заслуговує на окреме есе — «Чотири дні Україною». Ми проїжджали міста, які багато років мріяли відвідати, але не мали змоги насолодитися ними. У деяких зупинялися, щоб перепочити. І в кожному місті зустрічали людей, які допомагали, годували, давали місце для ночівлі.

Неймовірні люди! Тоді я відчула, що українці справді згуртувалися.

У місті Вижниця Чернівецької області пройшов місяць мого життя: вчителі місцевої школи докладали максимальних зусиль, щоб я та такі ж діти трохи забули про сум і тугу за домівкою. Дякую їм безмежно! Проте наша родина змушена була їхати далі в пошуках нової домівки. Цей шлях привів нас до Рівного.

Тут ми трохи відчули забутий спокій. Змогли знайти новий дім, повернутися до вже забутих традицій нашої родини і запозичити нові у місцевих жителів Рівного.

Ось так коротко можна описати мої 1000 днів війни. Деякі з них жахливі, деякі пречудові, але кожен з них незабутній. І головне, що кожен із цих днів прожито тільки завдяки нашим героям! Велика шана і подяка кожному воїну ЗСУ!