Я з села на Миколаївщині. Рано-вранці сказали, що війна почалася. Страшно, звісно, було. Влучали снаряди по нас. Ми на лінії фронту були. Люди допомагали одне одному. 

Гасили, якщо десь було займання. Організовувались і дівчата, і хлопці та допомагали гасити. У нас пошкоджені будівлі.

Нам привозили гуманітарну допомогу різні організації: і продукти, і медикаменти, і хімію. Нас не залишали. Гуманітарка часто була.

Мене два місяці вдома не було. Я перебувала в Миколаєві, а потім повернулася додому. Звичайно, на здоров’ї негативно війна позначилася. Хочеться, щоб перемога настала швидше. 

Хочу, щоб усі живі були. Це моє бажання.