Кузьменко Марія, 8 клас, Комунальний заклад "Харківська санаторна школа №9" Харківської обласної ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Кузьменко Антоніна Іванівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

На початку повномасштабної українці були шоковані від дій сусідньої країни. Український народ не знав, що їм робити і як справитись із цим горем. Хтось обирав покинути рідний дім, хтось – залишитись, хтось – діяти. Але одне знали всі – треба допомагати одне одному, а ще більше допомагати військовим, які захищають мирних людей, рідний край, Батьківщину. Наші захисники і захисниці віддають найкращі роки свого життя, а герої навіть життя за свободу українців. Вони боронять заради щасливого та мирного майбутнього життя України. Тому більшість українців допомагають своїми силами і діями нашим воїнам.

Люди стали помічниками для армії. Донатити, відкривати збори, купувати автомобілі, пристрої, зброю, відправляти посилки з одягом, продуктами,  ліками та безліччю необхідних  товарів – все це стало сенсом нашого життя, стало силою допомоги і єдності.

У жовтні 2022 року в моїй школі оголосили благодійний збір з нагоди святкування Дня захисників і захисниць України. Відгукнулася вся наша шкільна родина. Цей день, ця подія змінила все. Такого шкільного згуртування ми не відчували ніколи. Вчителі влаштували майстер-клас, під час якого плели обереги-ангели, браслетики дружби, робили поробки, складали вітальні листівки. У школу протягом тижня учні і  батьки приносили все, що вважали потрібним: солодощі, чай, каву, медикаменти, засоби першої необхідності, засоби гігієни. Цих коробок-подарунків було безліч. І коли я дивилась на таку величезну кількість, на таку щиру допомогу для тих, хто нас захищає, я зрозуміла, що ми – єдиний народ, який не забуває ні про одного захисника України. Ми згуртовані одним бажанням, однією думкою, однією надією.

Наша допомога була адресною. Це була допомога для захисників,  які лікуються в госпіталі, для захисників, чиї рідні працюють у нашій школі, для захисників – батьків учнів, які захищають Україну у лавах ЗСУ.

Ми навіть передавали  на передову відеопривітання від учнів до свят. Найбільше мені запам’ятався збір грошей на антидрон для військових медиків 116 бригади ТРО 146 батальйону (Донецький напрямок). У цій бригаді служить наш шкільний психолог. Тому це була вдвічі важлива акція.  Ми отримували відповіді від  воїнів, що їм насправді це дуже приємно і важливо. Ми й далі повторювали наші збори.

Вчителі і батьки нашої школи стали донорами, вважають це своїм обов’язком, знають, що рятують життя.

За три роки війни ми бачимо велику допомогу для людей-українців: моральну і матеріальну, благодійну і гуманітарну, велику і малу. Фонди, державні установи, громадські і релігійні організації, які  допомагають військовим та мирним. Дякуємо ВАМ! Разом  ми – сила! Мирне життя буде!!!