Лілія працює в громадській організації, що захищає дітей від онлайн-насильства та ризиків, включаючи вербування, яке стало особливо актуальним під час війни.

Лілія зустріла поаток великої війни вдома. Спершу не повірила, але, почувши вибухи й побачивши прильоти на горизонті, швидко зібрала речі та виїхала в село, що під Києвом. Через місяць Лілія тимчасово евакуювалася до Німеччини, але не змогла там залишитися надовго. Особливо важким ударом стала втрата її однокласника – захисника, який воював ще з 2014 року. Для Лілії він був символом стійкості та внутрішньою опорою.