Мені 53 роки. Ми з чоловіком і сином мешкали в місті Сіверську Бахмутського району. У 2014 році про початок вторгнення дізналися з новин. А у 2022 році - були на роботі, і там нам сказали, що велика війна почалася.

Снаряди над нами літали. Я не хотіла виїжджати, але чоловік мене переконав. Страшно виїжджали, під обстрілами.

Ця нечисть залишила нас без дому. Убили мою племінницю. Вона була в місті Сіверську, їй осколок влучив у голову.

Ми залишилися без хати, без роботи. Спочатку виїхали в Дрогобицький район, а зараз родичі нас приютили. Гуманітарну допомогу дають. Так і живемо.

Добре було б, якби наші хлопці погнали їх куди подалі. І щоб залишалися живими. А коли війна закінчиться – тільки Господь Бог знає.

Хочу повернутися в рідне місто, відбудовувати його і жити далі.