Мені 31 рік. У 2014 році я переїхала з чоловіком і дитиною з Луганської області в Харків.
У 2014 році було особливо тяжко. Ми опинилися в сірій зоні. Чоловік працював на шахті, але дуже рідко отримував зарплату. Не було ніяких виплат. У магазини не завозили продукти. Так ми жили, поки не переїхали в Харків.
Півтора місяці повномасштабної війни ми з дитиною прожили в підвалі. Чоловік продовжував працювати.
Коли почастішали удари по нашому району, чоловік вивіз мене й дитину до Полтави, а сам поїхав по батьків у Луганську область та так і не зміг виїхати звідти.
Я працюю в магазині, однак тяжко фінансово, бо треба платити за оренду житла. Долати стрес допомагають прогулянки з дитиною.
Надіюся, що війна закінчиться до цієї зими. Хочу, щоб вся наша родина була разом, щоб усі були живі і здорові. Щоб мали роботу і дах над головою.
