Я з села Гришине Донецької області, живу удвох з шестирічним сином. Мені 30 років. Ми думали що загарбники до Мар'їнки дійдуть - і все, далі нікуди не підуть. Паніка була відразу, я не знала, що робити.

Голодні ми не були - нам весь час допомагали. Фонд Ріната Ахметова допомагав.

Шокувала сама війна: військовий стан і все, що відбувається в країні. Нам довелось поїхати з рідного дому і опинитись на чужині.

Ми з дитиною евакуювалися з перевізником 1 квітня 2022 року, після прильотів по нашому селу. Поїхали до Кропивницького, бо я певний час проживала в Кіровоградській області і знаю це місто.

Хочеться жити без війни, в повному спокої.