Я жила у Маріуполі. Все змінилося, коли прийшла війна. Почалися обстріли, і довкола запанувала паніка. Люди не розуміли, що робити, куди тікати, як захистити себе та близьких. 

У місті перестали працювати звичайні речі: не стало води, світла, газу. Не можна було приготувати їжу. Ми з батьками ховалися у підвалі.

Будинки горіли постійно. Росія постійно скидала бомби, особливо вночі. Коли стало небезпечно, ми вирішили виїхати.

Нині я живу у Кіровоградській області. Навчаюся, намагаюся будувати нове життя. Я чекаю тільки миру. Сподіваюсь, ще побачу рідний Маріуполь.