Війна почалася, коли в Сєвєродонецьку почалося захоплення влади – тоді почалася війна і для мене. Я не був у гарячій точці, навколо мене не рвалися снаряди, але чув канонаду. Коли був обстріл у місті рано-вранці, було чутно все.
Ми із сусідами й рідними говорили про те, що робити, як бути, залишатися чи їхати. Переважно навколо цього постійно відбувалися розмови. Або, наприклад, що робити, щоб не потрапити під обстріл або «Град».
У той час, коли була війна, я особливо ні про що не думав, у мене не було далекосяжних планів. Одномоментні проблеми й питання стояли на чолі.
Коли починає розбурхувати, нагнітається обстановка можливого конфлікту, то починаєш на речі дивитися по-іншому. Виникає питання: що робити? Але ми вже звикли жити недалеко від лінії розмежування, всього 40 кілометрів до неї.
.png "Імена")
