Я з Бахмута. Вдова, живу одна. Нині перебуваю на Черкащині.

Перший день війни був жахливим. 

Шокує все. Виїжджали ми поспіхом, у літньому одязі. А сюди приїхали, у нас нічого не було. Наші родичі замовляли машину, щоб нас евакуювати з Бахмута. Виїжджали ми під обстрілами. 

Приємно вражає людська доброта. Нас запросили знайомі у Ватутіне жити безкоштовно у їхній квартирі. 

Дуже важко повірити, що я залишилась без житла, мешкаю далеко від рідного міста. Не можу з цим змиритися. 

Я б хотіла повернутися у Бахмут і жити на своїй батьківщині.