Ми з чоловіком і сином жили у Харкові, на Північній Салтівці. Наш мікрорайон з 24 лютого обстрілювали вдень і вночі з усіх видів зброї. Ми разом з сусідами ховались у шкільному підвалі.

На початку березня стало зовсім страшно. Спочатку зник газ, одразу й тепло, потім - електрика і зв’язок. Тоді уже ми наважились виїхати до Полтави. А у травні від влучання снаряду згоріла наша квартира.

Зараз ми частково почуваємося у безпеці, бо тут немає нескінченних вибухів, і син може гуляти на вулиці з другом. Напружує невідомість, нестабільність. Нервує те, що ми з чоловіком залишились без роботи.