Я працюю вчителем. Про початок війни дізнався в школі, в місті Сєвєродонецьку. Ми десь місяць були в місті, а потім виїхали. Там вже були гуманітарні проблеми. 

Виїжджати було складно, але ми виїхали з міста разом із людьми, які працювали в церкві. Вони вивезли нашу сім’ю і ще багато сімей, поки ще був вільний шлях із Сєвєродонецька через Лисичанськ. Ми їхали не цілеспрямовано, а куди можна було. Зараз перебуваємо в місті Новомосковську. Я продовжую працювати в школі дистанційно.

Дуже погано вплинули ці події і на покоління, яке старше за мене, і на дітей. Можливість спілкуватися є, але всі знаходяться в різних містах нашої країни.

Важко було зрозуміти, що взагалі у XXI столітті війна може статися. 

Приємно вразило, що люди були доброзичливі. У місті, куди ми переїхали, було багато гарних людей, які дали притулок на перший час і ділилися всім чим могли.

Хочеться, щоб був мир, і всі залишились живі.