До війни Настя працювала соціальним працівником у селищі Пришиб, що у Запорізькій області. Росіяни окупували населений пункт на початку вторгнення. Перебої з продуктами та ліками почалися у перші тижні. Настя, часом ризикуючи життям, навідувалася до своїх підопічних. Залишити людей похилого віку без допомоги — просто не могла. Закуповувала та розвозила їм продукти, ліки. Доки росіяни не поставили головувати у селищі своїх людей.

Настя довго не наважувалася на переїзд. Але в неї двоє дітей-підлітків: їхнє майбутнє в окупації вона не уявляла.

Восени 2022 року родина залишила Пришиб. Незабаром будинок Насті став казармою для російських солдатів.