Я жила в Гуляйполі з чоловіком, дітьми та внуками. На четвертий день війни ми виїхали до Запоріжжя, бо почалися обстріли. Ми зібралися за десять хвилин. Через день росіяни розбомбили наш будинок. Тепер мешкаємо у родичів. 

Зараз в Пологах немає ні світла, ні газу, ні води. Там залишилося дуже мало людей. Ми не ризикуємо повертатися, та й нікуди.

Ми оптимісти. Намагаємося не опускати руки. Надіємося на краще. Треба просто пережити все це. Чекаємо на перемогу.