Ізюм – промислове місто з населенням у кілька десятків тисяч людей – відроджується та активно приймає переселенців після піврічної окупації у 2022 році. Новоприбулі ВПО складають майже третину населення. І люди продовжують приїздити. Матеріал Радіо Свобода.
Значна частина житла зруйнована, бракує й роботи, тож місту важко дається забезпечити людей достатніми умовами. Або ж – не вдається. Частину допомоги беруть на себе волонтери.
Олена Шаповал, 46-річна мешканка Ізюма, теж залишилася в місті під час окупації – каже, хотіли евакуюватися сім’єю, але не мали достатньо пального: «Машина є, а бензину – не було. Ну, трошки було. Ми доїхали до першого моста і все, закінчився».
Тоді сім’я з п’яти людей – Олена з чоловіком, двома доньками і внуком – повернулися додому. Спочатку, згадує, ховалися в загальному бомбосховищі, але через велику кількість людей вирішили облаштувати укриття у підвалі власного будинку – п’ятиповерхової будівлі колишнього готелю. Олена, за фахом швея, шила подушки для сусідів із залишків синтепону. Від холоду рятувала твердопаливна піч («буржуйка») сусіда, від голоду – запаси консервації.
"Касети літають – ми присідаємо, але садимо", - Олена Шаповал.
«Запаси їжі розтягнули на 20 людей. Це консервація наша і ще одних сусідів. І під час окупації ми ще встигли посадити картоплю під прицілом. У нас ділянка навпроти школи, там віконечко – і з нього снайпер «виблискував» своєю гвинтівкою. Касети літають – ми присідаємо, але садимо. А виходу не було», – згадує окупацію мешканка Ізюма.
Опалення, розповідає Олена, зникло ще на початку березня 2022 року – і не з’явилося досі. Свою квартиру сім’я обігрівала електроприладами, але згодом, вже після звільнення міста, вимушені були встановили «буржуйку» у квартирі. Через що – до неї приїхали пожежники з перевіркою.
Ізюм в лютому 2023 року
«У мене перший поверх, під нами – підвальне приміщення, а це – сирість і волога. Пожежники сказали, що можуть оштрафувати на шість тисяч гривень, і я їх дуже просила, щоб вони цього не робили. І ще вискочив мій онук, вони побачили, що дитина вдягнена дуже. І пожежники пожаліли нас, сказали, що запишуть як хибний виклик», – розповідає ізюмчанка.
Однак, попри порушення, Олена та її сусіди (ще 10 квартир, – ред.) не мають альтернатив – їхній будинок, каже жінка, відмовилися підключати до системи теплопостачання: «Відмова була письмова, офіційна. Сказали, що мало мешканців в будинку».
Не допомогли у місцевій владі, зі слів Олени, і з дровами чи брикетами для опалення дому. Їх, як і твердопаливну піч, сім’я отримала від благодійників.
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.
.png "Імена")
