Початок війни застав Наталію в Києві. Разом з сестрами було прийнято рішення виїжджати із столиці, яка зазнавала сильних російських обстрілів, та їхати до батьків на Миколаївщину. Вже на місці стало зрозуміло, що рятуючись, родина опинилася ще в більшій небезпеці – ворог стрімко окуповував сусідні міста, а через обстріли доводилося постійно ховатися у підвалах. На певний час родина знайшла прихисток у Франції, та повернулася через тугу за рідною землею. Наталія наразі працює дитячим психологом.