Корчомкіна Олександра

11 клас, Опорний заклад освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області

Вчителька, яка надихнула на написання – Мовчан Олена Володимирівна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

У мене є право

У мене є право на власну гідність та рівність у правах, що є необхідною передумовою свободи, справедливості та миру всього суспільства. Саме ця думка покладена в основу демократичних засад, на яких ґрунтується сучасний цивілізований світ, а також на ній базується Загальна декларація прав людини 1948 року. Я переконана, що кожна людина повинна не лише знати про наявність цих прав, а й усвідомлювати їхню невід’ємність і вміти їх відстоювати.  

З одного боку, вміння відстоювати власну гідність і свободу – це те, що не дає людству повернутися до імперіалістичних канонів минулого, де не було місця рівності, справедливості, а про вплив звичайної людини на рішення влади взагалі не йшлося. Публічна незгода людей з загальноприйнятими нормами життя, стереотипами, упередженнями щодо тих чи інших прошарків суспільства нерідко змінювала хід історії та невеликими, але впевненими кроками вела людство до того,  що маємо наразі. Адже недарма Віктор Гюго стверджував, що «не важливо,  на чиєму боці сила; важливо те, на чиєму боці право». 

У зв’язку з порушеною проблемою хочеться згадати постать українського політика, колишнього дисидента В’ячеслава Чорновола. Він був учасником руху Опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу та активістом руху шістдесятників. В’ячеслав Чорновіл був одним із ініціаторів створення Української Гельсінської спілки, яка виконувала правозахисну функцію і виступала проти порушення прав людини комуністичним режимом. Саме завдяки діяльності Чорновола і його побратимів в 1991 році Україна здобула незалежність і відстояла своє право на свободу. 

З іншого боку, всі ми від народження є рівними у своїх правах, маємо право на життя, сім’ю, свободу слова та віросповідання, власну гідність і честь.  Усе це в цивілізованому світі закріплено законодавством як невід’ємні права кожної людини, які держава зобов’язана захищати. Якщо ж цього не відбувається, людина,боячись висловити протест під страхом осуду та повної незахищеності, перетворюється на маріонетку в руках правлячої верхівки. 

Переконливим доказом може стати російська збройна агресія проти України.

На жаль, пряме мовчання тієї частини російського народу, яка хоч трохи усвідомлює абсурдність «спеціальної воєнної операції» в Україні, стало причиною масового знищення ні в чому неповинних людей.

Діти, жінки, чоловіки втрачають право на життя, щастя, сім’ю тільки тому, що хтось неспроможний повстати проти явного царизму і відстоювати гідність, честь і свободу власних дітей і держави. Однак, всупереч цьому, ми, українці, не лише не зламалися, а й продовжуємо стійку боротьбу за власні права, свободу і гідність, впевнено йдучи до перемоги.  

Отже, бачимо, що кожна людина має рівні права, а найголовніше – право на людську гідність. Однак важливим є ще й вміння відстоювати їх, адже «можна мати гідність, але не мати свободи. А можна мати свободу, але не бути гідним її».