Обихвіст Денис, 11 клас, Барвінківський ліцей №2 Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області

Вчитель, що надихнув на написання есе: Шматько Олена Олександрівна

Моя Україна майбутнього

Сьогодні кожен українець плекає в серці заповітну мрію про настання Миру. Ми добре засвоїли, що таке війна та  до яких наслідків вона призводить. Кожна родина неодноразово лила сльози, бачила горе, розруху, відчула пекучий біль втрат. Тому справою честі українців є зробити нашу країну найкращою!

Що означає для нас мир сьогодні? Для когось – безпека, для когось – свобода думки, а для когось – просто спокійний сон.

Ми маємо для себе чітко  зрозуміти, якого саме миру прагнемо, на яких принципах та підставах. Я вважаю, що мир – це повне припинення жахливого кровопролиття, повернення всіх історичних земель, які належать Україні, упевненість громадян у завтрашньому дні, їхнє відчуття безпеки.

Ми сильний та вільний народ, який кров’ю виборює свою перемогу.

Україна, безсумнівно, житиме під мирним небом: без ракет над головою та вибухів. Нашу країну бачу такою: високий рівень життя скрізь, включаючи тимчасово окуповані території, гарна медицина, свобода слова, відсутність корупції та «кумівства» на керівних посадах.

На мою думку, саме корупція гальмує розвиток України, через що ми відстали від Європи на 10-15 років. Багато іноземних інвесторів відмовляються працювати в нашій країні саме через корупцію. Купівля барабанів і пателень у бомбосховища майже на мільйон гривень, укладання бруківки в Києві за десятки мільйонів, ремонт дорожньої розв’язки в Оболоні за 1.3 мільярди гривень… Це, на превеликий жаль і сором, лише найвідоміші приклади корупції. І все це замість допомоги захисникам на фронті, купівлі озброєння, одягу, засобів індивідуального захисту, спеціальних машин для евакуації поранених з поля бою, дронів, які в зоні бойових дій стали «очима» наших воїнів.

Також я проти України майбутнього, де процвітатиме кумівство на керівних посадах, бо зараз можна легко стати депутатом Верховної Ради, якщо в тебе є зв’язки. Я проти шикарних відпочинків депутатів на закордонних курортах у той час, коли студенти, пенсіонери, вчителі,  лікарі – прості пересічні люди – усім миром збирають на лікування чи протезування нашим героям, дітям, котрі постраждали внаслідок бойових дій.

Дізнавшись, що нарешті настала довгоочікувана Перемога, мабуть, перше, що я зроблю, – заплачу.

Це будуть сльози болю за тими, хто загинув, захищаючи рідну землю. Вклонюся світлій пам'яті Героїв, які віддали життя за нашу свободу і незалежність.  Це будуть сльози відчаю за цивільними, за маленькими янголятами, життя яких жорстоко забрали рашисти. Це будуть сльози радості від того, що припиниться проливатися кров наших незламних. Нехай кожна мама після Перемоги дочекається своїх синів чи доньок. Нехай кожна дружина після Перемоги пригорнеться до свого чоловіка. Нехай кожна дитина після Перемоги відчує міцні обійми своїх татуся і матусі.

Я дякуватиму кожному захиснику та захисниці чи то особисто, чи подумки. Саме завдяки цим людям у камуфляжі, справжнім героям нашого часу – мужнім, сильним і незламним – ми сьогодні живемо, навчаємося, смачно їмо, гарно вдягаємось, спокійно спимо у затишних ліжках.

А вони сидять у холодних окопах, під постійними обстрілами, мужньо відбивають десятки штурмів за добу,  буває, п’ють воду з калюжі ділять останній шматок хліба на всіх...

Я впевнений, що майбутнє України повністю залежить від нас. Якщо ми будемо байдужими до усього, що відбувається навколо, то ніколи не зможемо збудувати щасливе майбутнє. Тому, щоб побачити свою країну духовно, культурно, політично та економічно розвинутою державою, яка буде спроможною відстоювати власні інтереси, ми маємо вже зараз навчатися, розвиватися, удосконалюватися. Це нам відбудовувати знищені міста та села, підіймати зруйновану економіку, народжувати і виховувати справжніх українців, щоб козацькому роду не було переводу!