Війна розпочалася 26 травня [2014]. Чоловік був на роботі. Він працював у Донецьку, в аеропорту, син там же працював. Я прийшла з роботи, а вони були вже вдома, а повинні були бути на зміні. І чоловік, і син залишилися без роботи.
Дуже важко, тому що це спогади минулого, яке було життя до того і яким воно стало потім (плаче).
У нас не було води, світла. Ми жили всі разом: дочка, зять, син, невістка, троє онуків, чоловік в одному старенькому будинку. Ходили з дитячими колясками, набирали в баклажки воду, спорудили пічку й готували їжу на вулиці. Купували те, на що вистачало грошей. Чоловік залишився без роботи, а ми без засобів до існування. Я працювала до війни на іншому підприємстві, але довелося виїжджати, відвозити онуків, і я втратила роботу. Було дуже важко.