Олена Карпенко повномасштабну війну зустріла у рідному Харкові на Салтовці. Там було гучно з перших годин вторгнення. Олена Георгіївна та її велика родина виїхали у передмістя Харкова до селище Бабаї. Там було безпечніше. Додому повернулись у травні. На весь багатоповерховий будинок квартира родини Карпенко - єдина, де вікна вціліли. А з усіх мешканців лишились тільки чотири літні жінки.

Та поступово Салтівка почала оживати. Повернулися сусіди, підлатали будинок, люди звикли до обстрілів та продовжили жити повноцінним життям.  

Олена Карпенко – директорка Пісочинської початкової школи “Надія” у Пісочині під Харковом. 28 лютого 2022 року у будівлю навчального закладу влучив снаряд. Через пробитий дах було видно зорі, вибило 46 вікон та посікло фасад. Але все відновили дуже швидко. Готові були зустрічати дітей хоч 1 вересня 2022 року. Але через безпекову ситуацію діти у Пісочині навчаються тільки онлайн. Тож Олена Карпенко та весь педагогічний колектив «Надії» чекають на перемогу та повернення діток до шкільного життя.

Попри дистанційне навчання діти з «Надії» та вчителі взяли участь у конкурсі есе від Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. Олена Карпенко теж долучилася та стала однією з переможниць конкурсу.