Я одна виховую двох синів. Молодшому зараз тринадцять років, ми з ним живемо у Запоріжжі. Старшому – двадцять дев’ять, він пішов на війну добровольцем. Постійного зв’язку з ним у нас немає, тому дуже хвилюємось.

В нашому місті зараз неспокійно. Щовечора чуємо гучні розкати від вибухів. Все, що відбувається, не кращим чином впливає на психіку молодшого сина. Долати переживання йому допомагає творчість. Він малює і робить кавери на відомі пісні.