Я живу з бабусею, в Старогнатівці проживає мама. Раніше було набагато краще, ніж зараз. Ми працювали і всім було легше.
Мені запам'ятався момент, коли в Гранітному до нас в будинок потрапили снаряди. Це сталося в 2014 році, я тільки народила дитину. Ми приїхали з пологового будинку, а на наступний ранок підірвали міст, і це було дуже страшно. Ми ховалися в погребі і за шифоньєром. Потім бабуся сильно захворіла, і ми вирішили залишитися тут.
Війна не сильно змінила звичний побут. Але діти лякаються, коли чують гучні звуки. Тут роботи немає, а виїхати кудись дуже складно. Добре, що є господарство, воно нас виручає.
Нас дуже підтримували Фонд Ріната Ахметова і Червоний Хрест. Ми отримували продукти, побутову хімію. Гуманітарна допомога відігравала дуже велику роль, вона нам допомагала.
Мрію про те, щоб можна було повести дитину в дельфінарій, але зараз це зробити неможливо.