Зінченко Даша, учениця 9 класу Салганської філії І-ІІ ступенів ОЗ "Шабівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Ровшенко Тетяна Миколаївна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Напевно, з початком війни в Україні кожен хоч раз питав себе: «Що таке – бути українцем?». Ще ніколи національна свідомість не посідала таке важливе місце в серцях людей, як сьогодні. Щодня в новинах, в соціальних мережах та на вулицях ми чуємо, що бути українцем – це бути супергероєм. Усі ми пам’ятаємо, як в дитинстві дивилися екранізації від студії «Марвел» і захоплювалися цими героями.

Зараз не потрібно вмикати телевізор, щоб побачити справжніх Суперменів, бо ми маємо змогу спостерігати за ними щодня, коли проходимо повз чоловіків та жінок у військовій формі. Коли бачимо, як хоробрі волонтери збирають допомогу для військових та постраждалих. Коли зранку перед школою дивимося в дзеркало.

У чому ж суть нашої суперсили? За класикою жанру кожен герой має бути сміливим, вірити в краще, мати круту зброю і ніколи не здаватися. Усі ці риси притаманні сучасним українцям. По-перше, українці – найсміливіші люди на землі. Щодня над нашими головами пролітають ракети, а вночі ми часто прокидаємося від гучних вибухів, але ми разом і ми вдома.

Ми продовжуємо жити в своїх домівках і дбати один про одного, незважаючи на щоденну небезпеку.

По-друге, українці можуть давати майстер-класи з оптимізму та терпіння. Хоча війна триває вже більше року, ми продовжуємо вірити в перемогу, створювати смішні меми та підтримувати наших воїнів так само, як робили це на початку вторгнення. По-третє, круті супергерої завжди мають при собі круту зброю та броню. Українці також її мають! Воїни ЗСУ стоять зі зброєю, утворюючи непробивний щит для захисту кожного з нас.

І, в кінці-кінців, ми не вміємо здаватися. Усі ми об’єднані спільною метою: йти до перемоги. Цей шлях тернистий, болючий, окроплений кров’ю всіх, хто загинув, крокуючи ним. Їхні життя занадто цінні, щоб ми здалися просто так, тому ми продовжуємо боротьбу щодня.

Я, як одна з багатьох українських супергероїв, усім серцем вірю в перемогу і підтримую ЗСУ. Якщо я маю можливість, то допомагаю волонтерам збирати необхідні речі для постраждалих. Члени моєї родини роблять донати, а моя сестра допомагає притулкам, що утримують тварин, вивезених з гарячих точок.

Спільними зусиллями ми обов’язково досягнемо мети, адже в усіх фільмах з дитинства супергерої завжди перемагали, хоч як складно було.

Ось чому, спостерігаючи щодня за незламним духом українського народу, який багато разів оспівували у своїй творчості відомі українські письменники та письменниці, я не маю жодних сумнівів, що кожного разу, чуючи запитання: «У чому твоя суперсила?», я з гордістю відповідатиму: «Я – українка!».