У 2014 році я навчалась у Горлівці. Коли там почалася війна, я переїхала в Покровськ. У перший день повномасштабного вторгнення ми з чоловіком почули вибухи. Коли вирішили евакуюватись, читали в інтернеті, де приймають людей, яким шляхом можна поїхати.

Коли виїжджали, все життя промайнуло перед очима. Ми не розуміли, куди їхати.

Ми шукали місто, де є допомога і житло. У результаті ми приїхали до Полтави. Головне, що ми були разом.

Ми попрощались з минулим життям. Триматися допомагають рідні, бо коли ти один, одразу починаєш плакати від спогадів минулого.

Я вірю в перемогу. Ми повернемось додому.