Від перших днів війни у нас не було світла і води. Чоловік деякий час ходив по воду, а потім обстріли були поблизу нашого дому і це стало неможливим. Найбільше мене шокували снаряди, що летять у вікна та розривають людей.

Ми виїхали до Полтави. Вивезли з собою і кішку. Дуже тяжко на новому місці. Ми працюємо, але звикнути важко. Коли ми приїхали, нас дуже гарно прийняли у школі. Дали можливість скупатись та місце переночувати. Ми не очікували такого доброго ставлення до нас.

Думаю, що все буде добре. Діти ростуть, сподіваюсь, що у нас з’явиться якесь майно.