Привіт, я Максим, мені 14 років, і у мене є молодша сестричка Єлізавета, їй 4 роки. До початку війни ми мали хороше життя: я вчився в школі, займався футболом. Але коли почалась війна, все змінилося. Нам дуже стало страшно, особливо моїй маленькій сестричці, якій тоді було всього лише два роки, а мені - дванадцять.

Ми переживали страшні обстріли і вибухи, і нам доводилося ховатися в підвалах, думаючи лише про одне - як вижити. Наш будинок був пошкоджений, у нас не було світла та води, і це було дуже, дуже страшно. Я залишався разом з мамою, сестричкою та бабусею, бо тато пішов воювати. Мама дуже переживала за нього, бо він був в Донецькій області.

Моя найбільша мрія - це закінчення війни і настання миру для моєї України. Цього щиро бажаю я та всі ми, хто переживає ці важкі часи.