Мене звуть Ангелінка, і мені вже майже 5 років! Ми разом з мамою та нашою кицею Стешею проживаємо у місті Волочиськ, Хмельницької області. Мої бабусі та дідусі залишилися в окупованому Токмаку, і ми вже дуже давно не бачились.
Ми покинули наше рідне містечко через окупацію. Тепер ми починаємо все спочатку, вже в новому місці. Ми все втратили: житло, речі, і навіть звичне життя. Я часто хворію, і мої проблеми з неврологією стають все більшими. Але я вірю в дива!
Моя мрія - мати власний візочок для ляльки та справжній планшет, на якому я зможу дивитися мультики і грати в ігри. Але мама каже, що не маємо коштів на це. Ми з мамою пройшли важкий шлях, і я мрію, щоб ця війна скоріше закінчилась. Хочу повернутись додому до своїх бабусь та дідусів, яких так сильно скучаю.