Ніхто не міг повірити, що в мирний час починається війна, розповідає Вікторія Іванівна. Але на щастя, її будинок не постраждав під час обстрілу. Якийсь час місцеве населення було без води, каже жінка та доводилося збирати дощову воду. Молодь вся їде подалі від війни. Вікторія Іванівна мріє допрацювати до пенсії, щоб діти частіше приїжджали та про онуків.